Людмила Мамонова: «З 2022 року разом виходимо з заводу по закінченню робочого дня»
Ми продовжуємо розповідати про людей, які допомагають підприємству підтримувати енергетичну незалежність України. Героїня нашого сьогоднішнього матеріалу безсумнівно доводить, що жінка може керувати не тільки відділами чи управліннями, але й великими та важливими цехами. Знайомтеся, начальник турбогенераторного цеху 112 Людмила Мамонова.
- Розкажіть, з чого починався ваш трудовий шлях на підприємстві.
- Я потрапила на завод молодим спеціалістом. Свого часу потрапила за напрямом на "Електроважмаш", після закінчення факультету "Електричні машини". На жаль зараз виш, в якому я здобувала освіту, знаходиться на тимчасово окупованій території - Алчевський горно-металургійний інститут. Сама я з Донбасу.
- Що Ви відчули, вперше потрапивши на завод?
- Коли я вперше потрапила на завод, моєму здивуванню не було меж. Я була більше, ніж вражена. Розпочинала свою роботу технологом. Коли я побачила турбогенератори - це надовго залишилося у мене в пам`яті.
При цьому вписатися в процес було доволі легко, не зважаючи на те, що я мала лише теоретичні знання та ніколи не була на подібних підприємствах. Згодилася моя комунікабельність, як зараз популярно говорити. Я знайомилася з людьми в цехах, які мені допомагали у розв'язанні певних задач.
- Чим займається підпорядкований Вам цех?
- Турбогенераторний цех, як зрозуміло з назви, займається виготовленням турбо- та гідрогенераторів. Турбогенератори, які ми виготовляємо, йдуть від закладання у зварювальному цеху до повних випробувань у випробувальному цеху. Гідрогенератори зараз направляються на монтаж - ДніпроГЕС, Середньодніпровська та Кременчуцька ГЕС тощо. Частину деталей ми виготовляємо, пакуємо та відвантажуємо, іншу частину - консервуємо.
- Опишіть свій звичайний робочий день?
- Починається все з обов`язкової наради, на якій я збираю весь свій цех, обговорюємо поточні завдання, доводжу до відома накази, якщо такі є. Також після початку повномасштабного вторгнення у нас з’явилася традиція - ми разом виходимо з заводу по закінченню робочого дня. Ми починали працювати у квітні 2022 року, і тоді це було на кшталт заходу безпеки. Далі починається вже адміністративна робота.
- Що можете згадати найбільш видатного з виробленого обладнання за останні роки?
- Серед виробленого обладнання за останні роки понад усе запам`ятався турбогенератор ТГВ-550-2МУ3 для Екібастузької ТЕС. Тому, що на відміну від інших - серійних, цей мав нову конструкцію. Ми проводили багато часу на випробувальному стенді.
- Чим запам’ятався Вам ранок повномасштабного вторгнення?
- Ранок 24 лютого 2022 року у мене розпочався з телефонних дзвінків та питань від співробітників чи виходити на роботу. Все це на тлі вибухів. Через якийсь час я отримала вказівки залишатися вдома. Зателефонувала до цеху, оскільки є один з керівників, який приходить на роботу дуже рано, сказала виводити людей з цеху та повідомити мені чи всі вийшли. Наступного разу на завод я потрапила вже у квітні, бо треба було відвантажувати продукцію. Було страшно, звісно, але життя мало продовжуватися.
Турбогенераторний цех є великою частиною мого життя, адже я пройшла тут трудовий шлях від майстра до начальника цеху. Не скажу, що не було думок змінити місце роботи чи навіть спеціальність, але ці думки швидко зникали.
Після об'єднання нам довелося вивчати багато нових інструкцій, схем тощо. Ми звикли працювати по-іншому, тому спочатку було трохи складно. Втім, зараз уже все налагоджено.
І хочу сказати, що «Укренергомашини» є унікальним підприємством, тому хочу побажати нам всім замовлень, з якими ми зможемо розвиватися ще більше.
