В'ячеслав Петров: "Між професіями кухаря та зварювальника обрав друге"
В’ячеслав Петров працює на підприємстві вже понад 13 років. Зараз він — електрозварник ручного зварювання 5 розряду гідротурбінного цеху 83. Після визнання його заслуг під час районного етапу міського конкурсу "Молода людина року" ми вирішили поспілкуватися з ним, щоб дізнатися більше про те, чим живе сучасна молодь і чому обирає працювати на заводі.
– Чому ви обрали "Укренергомашини"?
– Свого часу переді мною стояв вибір: піти на завод "Світло шахтаря" або сюди. Мама, яка працювала тут, запропонувала пройти виробничу практику на АТ "Укренергомашини", і я погодився. Потім я вирішив продовжити роботу в бригаді, до якої потрапив, і так залишився. Тут відчуваєш себе частиною великого механізму — буквально і переносно, адже все, що виробляється, йде на енергетичні об’єкти країни.
– Чому обрали професію зварювальника?
– У мене був вибір: бути кухарем чи зварювальником. Готувати я вже вмів, тому обрав друге (сміється – прим. пресслужби). Цікаво було опанувати саме цю професію. Зварювання — це поєднання точності, фізичної витривалості та уважності. Кожен шов має значення, від нього залежить безпека та надійність деталей.
– Важко було навчатися?
– Будь-яку професію треба опановувати, особливо якщо це щось зовсім нове. І мушу відзначити, що під час виробничої практики на заводі я навчився набагато більше, ніж у коледжі. Колеги показували, як правильно тримати руки, яку позу обрати, як контролювати температуру дуги, як уникати шлакових включень. Всі дрібниці мають значення: навіть кут нахилу електрода впливає на якість шва.
– І як довго тривало навчання?
– Десь за два тижні мені вже довірили самостійну роботу над деталями. Почав займатися плавленням, формуванням швів на деталях. Спершу це страшнувато — бо ж працюєш із високою температурою та електричним струмом, — але з часом відчуваєш ритм і впевненість у діях.
– Які у Вас були враження, коли вперше опинилися на заводі?
– Вразили масштаби — все було величезне, потужне, чого раніше я ніколи не бачив. Було цікаво дізнатися, як працює цей гігантський механізм: від креслень до готових деталей. На початку я мало що розумів, а згодом навчився читати технічні креслення, контролювати якість швів, працювати з різними матеріалами. З часом підвищив розряд і отримав більше відповідальності.
– Не замислювались про зміну професії?
– Ні, не хотілося. Інші професії все одно частково опануєш: десь треба щось розмітити, десь підпиляти. Легше самому зробити, ніж когось кликати та відривати від роботи. Та й в житті ці навички дуже корисні.
– Що Ви відчули, коли дізналися про перемогу в районному етапі конкурсу "Молода людина року"?
– Дуже здивувався. Останнім часом мені приділяється стільки уваги: і цей конкурс, і відзнака від Верховної Ради України — це дуже приємно. Значить, проявив себе і працював добросовісно.
– Що найважливіше при опановуванні професії зварювальника? На що треба звернути увагу?
– Гадаю, найголовніше — техніка безпеки. Не туди пальцями полізеш, і все. Важливо слухати старших колег, бо вони вже досвідчені й можуть підказати дрібниці, які неможливо дізнатися з книжок. Коли я навчався, мені сказали: "Сиди в одному положенні, тренуйся. Як навчишся робити правильно, по-іншому вже просто не зможеш". І справді — практика формує автоматизм, щоб робота була і безпечною, і якісною.
– І хотілося б дізнатися, як у Вас почався ранок 24 лютого 2022 року?
– Я якраз був у поїзді, Харків-Миргород. Проїхав годину, як мені зателефонували й сказали, що почалося вторгнення. Втім, за кілька днів я все одно повернувся до Харкова.
– Не було бажання кудись поїхати? В більш безпечне місце?
– Ні, я навпаки на порожньому поїзді повертався до Харкова. Чергував на заводі, допомагав готувати їжу. Тут відчуваєш свою відповідальність — за колег, за виробництво, за місто. Навіть у складні моменти професія і відданість роботі дають стабільність і відчуття контролю.
– Які моменти роботи вам подобаються найбільше?
– Коли шов виходить ідеально, особливо на великій деталі турбіни — це певне задоволення, майже як мистецтво. А ще подобається колектив: тут ти не просто робітник, а частина команди, де кожен підстрахує і допоможе.
